Потяг у 31 грудня

Подорож 31 грудня обіцяла бути тихою та передбачуваною — саме так уявляв собі цей день провідник Микола Іванович. Але життя внесло свої корективи. 

Того святкового дня до вагону зайшли пасажири, які були кардинально різними за характерами та звичками. Напруга між ними зростала, і Микола Іванович докладав усіх зусиль, щоб уникнути конфліктів. Та навіть працівники вагона-ресторану, як на зло, лише додавали хаосу до ситуації. Урешті-решт, потяг зупинився посеред безлюдного поля, немов відгукуючись на загальний неспокій.

Ця незапланована зупинка стала переломним моментом. Пасажири, опинившись у незвичних обставинах, почали показувати свої кращі сторони, прислухатися одне до одного та знаходити спільну мову. Об’єднавшись, вони допомогли втілити в життя мрії, які здавалися недосяжними. Адже справжнє диво трапляється тоді, коли люди дозволяють світлу своїх душ розсіяти будь-яку темряву.